і наслухує. Крок за кроком відступає, очі в нього блищать)
Ціле море дівчат – десять їх на одного,
Чорт бери, як кортить, але що мені з того?
Бідна мама десь там ще сидить на млині…
(Знову дивиться вниз, підстрибує і сміється)
Хлопці ідуть аркана,
Парубок, старець – шалів,
Гуртом смика не жаліє!
Що за солодка мана…
Раз ми родились на світ –
Раз доведеться вмирати!
Грають, то як не гуляти?
Нумо скачім через пліт!
(Одним стрибком перескакує тин і біжить дорогою вниз)
III. Картина
Обійстя в Гегштадті. На задньому плані хата, багато гостей. На толоці завзято гуляють. Музика сидить на столі. Кухар стоїть на порозі. По двору метушаться куховарки. Тут і там сидять старші люди й балакають.
Жінка: (сідає на ослін до гурт)
Що ж – дівка? Боже! Похимерить трохи
А далі кине. Суджені усі так.
Кухар: (підходить до другого гурту)
Свіженьке пиво! Пийте, гості любі!
Чоловік: Ти дуже щедрий!
Парубок: (до музики, переводить дівчину за руку)
Жаль скрипок чи смика?!
Дівчина: Заграй, най гори сколихне музика!
Дівчата: (довкруги парубка, що тануює)
Ну й скочив бісом! Ноги, мов пружина!
Парубок: (танцюючи)
До стін далеко, дальше ще до стелі.
Жених: (скривлений підходить до батька, що розмовляє з іншими й тягне його за полу)
Вона не хоче. Вперлася й не хоче…
Батько: Не хоче?
Жених: Двері від нутра заперла…
Батько: То треба ключ знайти і отворити!
Жених: А де ж я найду ключ?
Батько: Балакай з дурнем!
(повертається до інших, жених біжить через двір)
Парубок: (вибігає з двору)
Агей, дівчата! Чимраз веселійте –
Іде Пер Ґінт!
Коваль: (що саме надійшов) А хто ж його просив?
Кухар: Ніхто (іде в хату).
Коваль: (до дівчат) Як прийде, то ви ні чичирк!
Дівчина: (до другої)
Прикиньмось, наче ми його й не знаєм!
Пер Ґінт: (входить розпалений, повен життя, стає серед двору і плеще в долоні)
Котра з вас краще всіх дівчат гуляє?
Дівчина: (до якої Пер підходить)
Я – ні.
Друга дівчина: (так само)
Я теж ні.
Третя: Я? Нізащо у світі.
Пер Ґінт: (до четвертої)
Ходи хоч ти, нім краща навинеться.
Дівчина: (відвертається)
Часу не маю.
Пер Ґінт:
