пане Голмс, і надіслав цей аркуш. Я не міг звернутися до поліції, бо там, без сумніву, взяли б мене на кпини, а ви скажете мені, що робити. Не маю зайвих грошей, але якщо моїй дружині загрожує небезпека, я готовий витратити останній гріш, аби захистити її.
Він був приємний, цей щирий велетень із великими блакитними очима! Любов і відданість до дружини були написані в кожній рисі його обличчя. Шерлок вислухав його історію дуже уважно, а потім задумався і довго мовчав.
– Чи не думаєте ви, пане Кьюбітт, – сказав він нарешті, – що найкраще було б вам звернутися безпосередньо до дружини і попросити її поділитися з вами своєю таємницею?
Гілтон Кьюбітт похитав своєю великою головою:
– Обіцянка є обіцянка, пане Голмс. Якщо Ілсі захоче, вона й сама мені все розкаже. Якщо ж не захоче, не стану насилу домагатися визнання. Але маю право все дізнаватися самому, і я цим правом скористаюся.
– У такому разі я від щирого серця стану вам допомагати. Скажіть, чи не з’являлися по сусідству з вами якісь чужинці?
– Ні.
– Наскільки я втямив, ви живете в дуже глухому закутку. Поява будь-якого нового обличчя, ймовірно, не може залишитися непоміченою.
– Якби якесь нове обличчя з’явилося в самому найближчому сусідстві, я, звісно, про нього почув би. Але неподалік від нас є кілька прибережних сіл із хорошими пляжами, і селяни віддають на час кімнати міщухам.
– У цих дивних рисунках безперечно закладений якийсь сенс. Але той напис, який ви мені прислали, такий короткий, що нічого не можу з ним вдіяти, і ті факти, які ви нам виклали, такі невизначені, що важко зробити з них хоча б якийсь висновок. Мені здається, що вам краще повернутися до Норфолка й уважно стежити за всім, що відбувається навколо. Як тільки виявите десь нових чоловічків у танці, маєте якнайретельніше їх скопіювати. Який жаль, що ви не перемалювали тих, що були начеркані крейдою на підвіконні! Розпитуйте про всіх незнайомців, котрі з’являються по сусідству. Як тільки помітите щось нове, відразу приїжджайте до мене. Ось найкраща порада, яку можу вам дати, пане Гілтон Кьюбітт. Якщо знадобиться, я завжди готовий приїхати до вас і відвідати ваш Норфолкський маєток.
Після цього побачення Шерлок Голмс часто глибоко замислювався. Не раз я бачив, як він витягає з гаманця папірчик і пильно розглядає намальовані на ньому кумедні фігурки. Однак тільки через два тижні він знову згадав при мені цю історію. Коли я вже мав намір іти, товариш раптом зупинив мене:
– Вам було б краще залишитися вдома, Ватсоне.
– Чому?
– Бо сьогодні вранці я отримав телеграму від Гілтона Кьюбітта. Пригадуєте Гілтона Кьюбітта та його чоловічків у танці? Він планує приїхати до Лондона на першу двадцять. Будь-якої миті Гілтон може бути тут. З його телеграми я второпав, що він має якісь надзвичайно важливі новини.
Чекати довелося недовго, позаяк
