rel="nofollow" href="#i_018.jpg"/>Треба просто виявити більше креативності під час з’єднання активних ділянок. Так, ніби це карта зоряного неба.
Найважливіші мережі, про які йтиметься у цій книзі, – це салієнтна система та виконавча мережа. Почнімо з салієнтної системи, адже у процесі еволюції вона виникла першою.
Салієнтний походить від слова «salient» – «примітний», «той, що впадає у вічі». Саме такий тип інформації опрацьовує ця мережа. Систему можна уявити собі як миготіння попереджувального сигналу. Вона регулює все необхідне, коли діяти треба швидко: мобілізує енергетичні ресурси, інстинктивне сприйняття, уважність.
Насамперед салієнтна система інформує нас про те, що треба бігти. До чогось? Від чогось? Байдуже. Вона тут, щоб керувати, а не щоб філософствувати!
Гіпоталамус – частина цієї мережі, гросмейстер серед гормонів. Але салієнтна система підтримує тісний контакт з нашим тілом не тільки, коли треба бігти. Кажучи «Серце прагне того, чого прагне серце», маємо на увазі салієнтну систему. Проте після слів «Я так зароблю невроз» першою панікує мигдалина[23].
Навпроти салієнтної системи лежить виконавчо-контрольна мережа. Її назва не випадково нагадує словосполучення «головний виконавчий директор (СЕО)», адже вона утворює центральний пункт керування. Саме тут керують, планують, контролюють. А подеколи й наводять лад у почуттях – щоправда, не варто переоцінювати власний вплив.
Виконавча мережа – це і є робота мозку. Вона формує нас. Саме до цієї мережі належать кілька найулюбленіших частин кори. У розмовах про кору головного мозку ми передусім маємо на увазі префронтальну (десь позаду сховалося візуальне сприйняття, але кому воно треба?!). Коротко кажучи, виконавча мережа – це частина нашого мозку, яка неввічливо нав’язує свої думки іншій частині.
Щоправда, таке уявлення таке ж точне, як і думка, що підприємство складається з адміністративного поверху. Або що йому, цьому поверхові, краще без решти підприємства. Чи що лише на цьому поверсі ухвалюють правильні рішення. Насправді ж потрібна взаємодія всіх частин, хоча б тому, що виконавча мережа повільна й обтяжена, а ще – енергомістка. Ще й на додачу має невелику функціональну площу (так звану робочу пам’ять). У ній збирається все, про що ви сьогодні думали, але якщо спробувати вийти за ці часові межі, то можна натрапити на провалля. Якщо ж записувати свої плани, то іноді можна почути, як десь зітхає з полегшенням робоча пам’ять.
Виходить, щойно треба діяти швидко або рішення надто складне, ми кличемо на допомогу родичів. Вони з технікою на «ти» і точно допоможуть вибрати мобільний телефон. Якщо родичі втомилися від наших постійних викликів, тоді нам доведеться звертатися до салієнтної системи.
Якщо ж зараз нас ніщо не переобтяжує і не доводиться надто багато перемикатися, тоді ми переходимо в режим автопілота: запускаємо мережу default-mode. Це наш звичний стан. Типова go-to-мережа для перебування під
Мозкова мигдалина – округле скупчення сірої речовини мигдалеподібної форми, розміщеної всередині кожної півкулі скроневої долі. Має важливе значення у функціюванні пам’яті, прийнятті рішень, відповідає за емоційні реакції.
