один фунт (0,24 л) масла за годину. Майже протягом року, з квітня 1901-го обидва автомобілі працювали на перевезенні вантажів від Іжорського адміралтейського заводу до Петербурзького морського порту.
«Моторний віз» на Сенатській площі
Після пожежі 1904 року, у якій згоріли всі саморушні екіпажі Петербурзького головпоштамту, побудовані Петром Фрезе, звернулися по допомогу до Луцького. І вже у середині 1905 року на вулицях столиці з’явився перший жовтий поштовий фургон його конструкції, побудований на заводі акціонерного товариства «Г. А. Лесснер», який випускав також машини за ліцензією «Даймлера» у Росії. Після випробувань перейшли до побудови серії. Наприкінці 1906 року в автомобільному парку головпоштамту вже було дванадцять автофургонів і дві вантажівки. В цій історії є одна цікава деталь. Борис Григорович за розробку поштового фургона одержав чисто символічну плату.
Гідний подиву діапазон інтересів конструктора Луцького. Він автор різноманітних двигунів, від щонайменших (0,25 к. с.) до потужністю в 3000 кінських сил, які використовувались на автомобілях, залізниці, підводних та надводних кораблях, на літаках, дирижаблях. Йому належать проекти гоночних човнів, нарешті, він творець російського броньовика. Цю роботу конструктор виконав у Німеччині, але нізащо не хотів, щоб вона опинилася в розпорядженні німецької армії. Про свій винахід Борис Григорович повідомив у Петербург з надією, що російське військове відомство зацікавиться ним. Однак навіть не отримав відповіді.
Останні роки життя Бориса Григоровича були воістину драматичними. Перед Першою світовою війною він займав офіційну посаду аташе міністерства торгівлі і промисловості при російському посольстві у Берліні.
Влітку 1914 року, повернувшись з Росії, де він перебував у службових справах, до Берліна, дізнався, що в Сараєво вбито ерцгерцога Франца-Фердінанда, що послужило приводом до початку Першої світової війни.
Німецькі власті прийняли рішення інтернувати громадян Росії, які проживали на території Німеччини та у її колоніях. Наряд поліції прибув за Луцьким. Але Борис Григорович вчинив опір і припинив його, лише випустивши увесь запас патронів. Нарешті, він представ перед німецьким судом і опинився у берлінській в’язниці Шпандау.
Революція у листопаді 1918 року в Берліні визволила багатьох політичних в’язнів, у їх числі й Бориса Луцького. Його умовляли залишитися в Німеччині, але він категорично відмовився і у 1919 році повернувся до Росії, де палав вогонь громадянської війни; тут він невдовзі й помер.
Глава 8
Автомобіль: старий, але знайомий
Приблизно до 1905 року в цілому закінчується формування так званої класичної схеми автомобіля, яка з тими чи іншими змінами застосовується в багатьох сучасних конструкціях. Подальший розвиток автомобіля йшов шляхом вдосконалення окремих вузлів і агрегатів, а вже потім – зовнішнього вигляду. Двоциліндрові двигуни
