а колеса повертаються на двох цапфах, розташованих на її краях; колеса з’єднуються шарнірно поперечною тягою, переміщенням якої з допомогою рульового механізму і здійснюється поворот автомобіля.
Що таке кінські сили?
Вираз «кінська сила» з’явився в часи перших автомобілів. Тоді потужність двигуна порівнювали з силою коня. Кінь, який протягом однієї секунди утримує вантаж вагою 75 кг на висоті одного метра над землею, розвиває зусилля в одну кінську силу. Чим більше кінських сил у двигуна, тим швидше їде автомобіль, або тим більше вантажу він може перевезти.
Скорочено кінська сила позначається (к. с.). Нині потужність двигуна визначають не лише в кінських силах, але й у кіловатах (кВт). Одна кінська сила дорівнює 0,7355 кВт.
Змінились і самі органи керування, перетворившись на зручне рульове колесо (кермо). Із зростанням маси та швидкості автомобіля з’явилася необхідність у нових колесах, які спочатку були тонкими металевими, рідше – із гумовими смужками на ободах. Такі колеса виявилися непридатними, надто жорсткими, тому довелося ставити на них пневматичні шини, наповнені повітрям, що на той час уже застосовувались на велосипедах. Але ж автомобіль – набагато важчий за велосипед, тому невелика міцність шин раз за разом давала про себе знати – вони лопалися буквально на кожному кроці. Згодом у конструкцію коліс були введені шарикопідшипники. Це дало змогу автомобілю рухатися легше й швидше.
«Срібна примара»
Раніше найміцніші автомобілі вироблялись в Англії фірмою «Роллс-Ройс». Одна з перших моделей називалась «Срібна примара». Її побудували в 1907 році. За 41 рік свого існування «Срібна примара» проїхала понад мільйон кілометрів.
Глава 7
Автомобіль: як це було у нас?
В Російській імперії колискою автомобілебудування стало місто Санкт-Петербург, тодішня столиця. І це було цілком природно, адже саме сюди стікалась з усієї Європи інформація про технічні новації, тут жили найбільш підготовлені спеціалісти, сюди надходили з-за кордону дивовижні екіпажі, які не потребували для упряжу коней. До початку Першої світової війни Петербург залишався центром автомобільного життя держави.
Перед тим, як з’явився власний російський автомобіль, у життя росіян поступово входила іноземна «чудо-машина». Це відбувалося, незважаючи на шалену протидію консерваторів.
Перший «авто-іноземець» проїхав знаменитою Дерибасівською вулицею Одеси. Це був «Панар-Левассор». Дещо пізніше машини з’являються в Петербурзі, – їх, звичайно, привозять з-за кордону. Один мешканець Уральська купив собі автомашину, перебуваючи в Парижі. Авто ще не встигли доставити, а губернатор міста вже заборонив власникові їздити ним по місту. Коли ж через цілий рік автомобіліст усе ж таки ризикнув проїхатися по вулицях, йому заявили, що в разі повторення подібного скандалу машину буде відібрано,
