теренів, яке мені вдалося віднайти, таке:
Шоб не йшов ногами,
Шоб летів крилами,
Ліс ломав.
На собі сорочку рвав
І до дівчини поспішав.
Коровай – головний обрядовий весільний хліб
Колесо (старе, роз’їжджене) – один із символів «нечесності» нареченої
Цей факт може стати ще одним підтвердженням того, що основний фонд національної магічної практики та замовлянь має захисний характер, що може свідчити про природжену оборонну, а не атакувальну магічну традицію українців, на відміну від росіян.
Вагому роль у любовній магії відігравали рослини. З метою причарувати бажану особу найчастіше використовували любисток (LevisticumofficinaleKoch). Для цього дівчата варили його у воді або молоці й поїли таким відваром хлопців.
До речі, одним із найдієвіших – щоправда, і гріховним – засобом у народі вважали додавання до їжі чи напою чоловіка менструальної крові жінки.
До любовної магії могли вдаватися й хлопці з досягненням аналогічного результату, що й дівчата: привернути увагу та викликати любов бажаної особи.
Варто зауважити, що любовна магія не тільки була покликана привернути увагу бажаної особи, а й мала «зворотній бік»: шкідництво з метою помсти. Приміром, коли парубок сватав дівчину декілька разів, а вона не хотіла за нього йти, тоді він викрадав у неї трохи волосся й підкладав його в труну. Через це дівчина могла залишитися неодруженою або, як казали: «То і до смерти дівкою буде, і посивіє, аби яка й богацька». Жіноча сторона так само могла помститися й вдарити по найболючішому місцю чоловіка – потенції – і зробити «остуду».
Отже, якщо любовна магія не була соціально руйнівною або шкідливою, ставлення до неї було позитивним. Щоправда, існувало й тверде переконання, що від любові з примусу щастя не буде. Слід зазначити, що любовну магію практикували представники обох статей одночасно.
Підбиваючи підсумки, зазначимо, що життєвий період парубоцтва й дівоцтва був важливим з огляду на необхідність підготовки до сімейного життя та засвоєння статусних ролей одружених чоловіків та жінок як найбільш повноправної групи в українській традиційній культурі.
У похід. М. Пимоненко
Спати лягають уже тоді, як добре насміються та нателесуються хлопці з дівчатами. Лягають звичайне на соломі, а солому приносять дівчата на досвітки по черзі і по більше всього кулі з житньої соломи. Як тілько прийде пора спать, то хлопці звичайно кажуть: «Пора вже, дівчата, спать». То дівчата, бува, шо й одмовляються, мовляв, ще «рано». Так де там тобі. Тоді дівчата зараз беруть кулі і розстелюють по долівці від самого стола і аж до порога. Розіславши гарненько, застелюють ряднами, а в голови кладуть свою одежу, бо подушок з дому не беруть. Приготовивши це все, вони потихеньку по куточках вечеряють, шоб і хлопці не бачили, а то скажуть, шо по багато їдять, готовляться лягати
Полесские заговоры (в записях 1970 – 1990-х гг.). – С. 565.
