як справи. Відколи роз’їхалися діти, він певною мірою замінив їй родину. Шанталь не мала ні братів, ні сестер, не мала батьків, тож, окрім дітей і друзів, у неї нікого не було. Вона поринала в роботу на кілька днів і тижнів поспіль і зараз писала вкрай глибокий сценарій про групу жінок, які зуміли вижити в концентраційному таборі Другої світової війни.
Вона підозрювала, що дружина Жана-Філіпа погано сприйняла повідомлення щодо запропонованої йому роботи, і не хотіла телефонувати сама і втручатися в їхні справи. Усі вихідні вона працювала і була задоволена результатом, а вранці в понеділок зателефонував він.
– Як відбулося? – спитала вона, щойно почувши його голос.
– Як ти й казала, – втомлено промовив він. Це були довгі й напружені вихідні – Шанталь чула це з його голосу. – Вона була шокована, засмучена й розгнівана тим, що я взагалі про це думав. Проплакала всю неділю. Добре, хоч на розлучення не подала, – він жартував, але Шанталь була впевнена, що ця новина, наче справжня бомба, розірвала їхнє налагоджене за сім років життя. Їм пощастило більше, ніж багатьом: вони мали щасливих дітей, безтурботні дні, добре здоров’я, чудових друзів, улюблену роботу і гарненький будинок у місті, яке обожнювали. Тепер же за одну ніч перед ними постав складний вибір: один з них мав втратити щось і чимось пожертвувати. Шанталь не заздрила їм, хоч вони й кохали одне одного і їхній шлюб був міцним – що стане їм опорою, яким би не було їхнє рішення.
– Гадаєш, вона погодиться переїхати до Пекіна? – спитала Шанталь.
– Просто зараз – ні, не думаю. Але все може змінитися. Вона поки що міркує, а я маю три тижні, щоб прийняти рішення.
Це будуть довгі три тижні для нього.
У середу вони пообідали разом, і він був дуже знервованим. Доки Валері щось не вирішить, він не мав чого додати. Для Жана-Філіпа рішення було цілком очевидним. Він вважав, що треба їхати – з усіх тих причин, наведених Шанталь тиждень тому. Вони заговорили про інше, і чоловік розповів, що, за словами Валері, новини про двійнят Ґреґоріо розлетілися по всіх газетах, і що малі лежать у паризькій лікарні, в критичному стані через передчасну появу на світ.
– Бідолашна Бенедетта, – з почуттям промовила Шанталь. На той час вони вже збагнули, що діти народилися в ніч Білої вечері, ось чому Ґреґоріо пішов так рано. – Цікаво, чим це все обернеться. Не впевнена, що була б такою поблажливою, як вона.
– Може, цього разу її поблажливість скінчиться. Для неї, мабуть, страшенне потрясіння – знати, що тепер він має двох дітей від іншої, коли сама вона нездатна народити.
Бенедетта ніколи до цього не приховувала свого жалю, хоча й мирилася з ним багато років. Але тепер, коли він мав дітей, а вона ні, обоє питали себе: чи здобуде російська модель вагомого значення в його житті. Раніше він з легкістю позбавлявся своїх захоплень і ніколи з ними не затягував, але тепер для нього відкривався справжній новий вимір. Шанталь співчувала Бенедетті, а Жан-Філіп
