багажу, Ерік стиснув її у богатирських обіймах. Він позичив автівку друга, щоб відвезти її до своєї квартири, – він завжди наполягав, аби мати зупинялася в нього. Ерік любив, щоб вона була поряд і вранці, коли вони прокидалися, снідала разом із ним. Насправді його митецького заробітку вистачало на життя – щоправда, мати допомагала йому час від часу, але потрібно йому було небагато. Він мешкав ув окрузі Фрідріхсгайн і сплачував мізерну орендну платню за квартиру, схожу на барліг. Але він любив її і в тому ж будинку винаймав студію, де створював свої інсталяції. Для неї вони досі не мали сенсу, але такі твори знаходили своє місце на ринку, і він виставлявся в одній з найбільших галерей концептуального авангардного мистецтва в Берліні. Вона пишалася сином, хоча й не розуміла його творчості. Але Шанталь захоплювалася його відданістю своїй справі і тим, як багато ця справа значила для нього. А ще, будучи в Берліні, вона любила зустрічатися з його друзями і спостерігати середовище, в якому він мешкав. Відвідувати його завжди було справжньою пригодою.
Коли вони приїхали до його квартири, вона віддала синові наїдки, придбані для нього в «Бон-Марше», і він був у захваті. Одразу ж відкрив фуа-гра, а вона приготувала йому у старезній духовці, якою він ніколи не користувався, тости. Вона знов почувалася матір’ю, просто перебуваючи поряд із ним, слухаючи його розповіді, сміючись над чимось разом із ним і розмовляючи про сценарій фільму на тему Другої світової війни, над яким працювала. Він завжди виявляв цікавість до її робіт. Це знов нагадало, як сильно вона скучила за ним і яким порожнім було її життя тепер, коли усі вони були не вдома. Але час не можна було повернути назад до тієї пори, коли вони були дітьми. Ті дні минули, і все, що тепер лишилося, – радіти зустрічам, коли вони знаходили для неї час, як би рідко це не траплялося, як би далеко вони не жили.
Це було справжнє мистецтво – бути матір’ю дорослих дітей, і воно давалося їй нелегко. Поїхавши, вони лишили болісну порожнечу в її житті, про що вона ніколи їм не казала. Не було причин змушувати їх почуватися винними за те, що виросли, як би важко вона це не переживала. Її завданням було навчитися жити з цим, і вона робила все, що могла. А побачення з молодшим сином завжди дарувало їй душевний підйом, що зберігався тижнями. У нього вона почувалася бажаним гостем, і він так щиро був радий проводити з нею час. Будучи з дітьми, Шанталь завжди відкладала роботу, аби вся її увага належала тільки їм.
Того вечора вони запросили на вечерю його нову дівчину Анналізу. Це була мила дівчина зі Штутгарта, студентка-художниця, яка просто боготворила Еріка. Вона відверто вважала його генієм, і Ерік був злегка збентежений її нестримним обожнюванням, але дуже радів, що дівчина сподобалася Шанталь. Схоже, мати схвалила його вибір, незважаючи на численні татуювання на тілі дівчини і пірсинг на обличчі. На цей час Шанталь вже звикла до подібної зовнішності, типової серед його друзів. Лише була вдячна, що він сам такого не має.
Її завжди забавляло,
