яку охороняла невелика армія озброєних до зубів чоловіків і добре вишколених німецьких вівчарок у місті Мава, Нью-Джерсі. Якби він захотів здійснити огляд усього фондового ринку (або навіть трейдингу єдиної компанії на кшталт IBM), йому довелося б вивчити комп’ютерні роздруківки від дванадцяти інших публічних бірж, розкиданих на півночі Нью-Джерсі, плюс інформацію про приватні операції, що відбувалися в темних пулах, кількість яких щомиті зростала. Якби він спробував зробити все це, то незабаром зрозумів би, що насправді не існує жодних роздруківок. Принаймні тих, на які можна покладатися. Не існує чіткого уявлення про новий фінансовий ринок. Залишилася тільки пожовкла світлина мертвого ринку, яка слугувала дублером поточного.
Бред уявити собі не міг, якою похмурою й складною виявиться створена ним картина. Напевно він знав тільки одне – фондовий ринок перестав бути ринком. Він перетворився на зібрання маленьких ринків, розкиданих по Нью-Джерсі й Нижньому Мангеттену. Якщо ставки й заяви на акції надходили туди чітко в одну й ту саму мить, то ринки поводилися належним чином. Якщо вони надходили з різницею хоч у мілісекунду, ринки зникали, а ставки скасовувалися. Бред розумів, що його випереджають – що, власне, якийсь трейдер помічав його попит на акції на одній біржі й купував їх на іншій з надією продати Бреду за вищою ціною. Він визначив «підозрюваного» – високочастотних трейдерів. «Я нутром відчував, що проблеми на ринку спричиняють оці нові гравці, – розповідає Бред. – Просто я не знав, як вони це роблять».
Під кінець 2009-го представники ВТЧ-фірм США полетіли до Торонто з пропозицією заплатити канадським банкам за можливість звести їхніх клієнтів із високочастотними трейдерами. Раніше того самого року один із конкурентів RBC, Canadian Imperial Bank of Commerce, або CIBC (Канадський імперський комерційний банк), передав у суборенду кільком ВТЧ-фірмам свою ліцензію на Toronto Stock Exchange – фондовій біржі Торонто. І за пару місяців частка CIBC на канадському фондовому ринку зросла втричі, хоча ніколи не перевищувала стабільних 6–7 %.[6] Тепер старші менеджери Royal Bank ofCanada сперечалися, чи варто банку створити темний пул у Канаді, спрямувати до нього накази своїх канадських клієнтів, а потім продати високочастотним трейдерам право на проведення операцій у темному пулі. Бред вважав, що для RBC було б набагато краще просто розповісти всім про цю нову гру і таким чином, можливо, зарекомендувати себе як єдиного брокера на Уолл-стрит, який не має на меті надурити інвесторів. «Нашим єдиним козирем була чесність», як висловився Роб Парк.
Бред доводив своїм босам, що вони мають йому дозволити розпочати мало не публічну інформаційну кампанію. Він хотів «вийти в люди» й пояснити кожному, хто вкладав гроші у фондові ринки США, що тепер вони стали здобиччю. Він хотів розповісти про нову зброю, яку люди зможуть використовувати для захисту від хижаків. Але сам ринок почав уже наполягати, аби Бред мовчав. Він намагався перемогти в дебатах із вищим керівництвом RBC щодо
Правила канадського фондового ринку відрізняються від правил фондового ринку США. Ось канадське правило, якого не існує в США, – «брокерський пріоритет». Суть його полягає в тому, щоб дозволити брокерським фірмам зводити своїх власних продавців і покупців без втручання інших. Уявіть, наприклад, що
