поглинула мене з головою, а вечорами колеги тягли в бар сильніше, аніж крісло й комп’ютер із курсором, що моргав на чистому екрані. І мушу сказати, працювати в рекламі було круто! Розумні й дотепні люди навколо, цікаві проблеми, визнання успіхів і повага колег. Коли виходиш на устелену килимами дорогу – уже вкрай важко примусити себе зійти на бідну стежку. Так от, тепер я нарешті можу говорити відверто з молодшим собою, і я сподіваюся, що ти (бо ти зараз теж молодий) приймеш моє рішення й підтримаєш мене. Нам пощастило продати компанію на піку економічного зростання – дякувати Богу та тим милим німцям, які нас вподобали. До речі, моя пропозиція купити тобі блокований будинок[34] досі діє, тому просто скажи, якщо передумаєш.
Щодо нас із твоєю мамою… крапка, крапка, крапка. Я знаю, як тебе засмучує ця тема, але мушу сказати, як є. Ми були щасливі, коли були щасливі. На жаль, потім це закінчилося. Не така вже й небувала історія. Ми не сердимося одне на одного і обоє тебе шалено любимо, це навіть не обговорюється. Ось, сказав.
(Не обговорюється, що ми обоє тебе любимо.)
Ну годі. Усе, тату, не бентеж сина, продовжуй.
Телевізора в мене тут немає. Люди кажуть, що це дивно. Тобі, мабуть, цікаво, то чим же я займаюся цілий день? Я читаю. Бігаю. Гуляю в лісі. Слухаю музику (наразі полюбляю Брамса, Ґілліан Велч і Лану Дель Рей). А ще працюю над романом. Складно вирішити, про що саме писати. Іноді мені хочеться написати трилер, а іноді – романтичну комедію. Я також став членом місцевої спілки письменників і вже був на кількох зборах, але згодом, мабуть, вийду звідти. Мені не подобаються їхні обличчя, коли я читаю уривки зі свого роману, і мені не подобається, як я сам реагую, коли слухаю їхні. Іноді я граю в покер із Доном і кількома іншими диваками. Господиня будинку запрошує мене на вечері – я ж тепер вільний чоловік і викликаю в дам певний інтерес.
О, а ще я придбав собі сіру «Субару». Машина так собі, але музична система неперевершена! Іноді я катаюся по шосе та слухаю радіо, просто як ковбой-одинак із кіно.
Постійно чомусь згадую, як Дін Мартін[35] сказав про Френка Сінатру[36]: «Це світ Френка, а ми просто тут живемо». Сам не знаю чому, бо Сінатра навіть не звідси, він із Гобокена. Мене щось понесло. Ну годі вже. Радий був із тобою потеревенити, хай навіть і тільки в себе в голові.
P. S. Серйозно, я хочу придбати тобі будинок. Для мене це довгострокова інвестиція, а ти зможеш здавати кімнати друзям. Тільки не треба писати, що в тебе немає друзів.
Я кілька разів ходила з Томом на його прогулянки в лісі. Він гуляє довгою стежкою, що звивається між деревами, і часто слухає седкор[37], якщо я не помиляюся, через навушники. Іноді він вимикає музику й говорить сам до себе – мабуть, це коли він абсолютно впевнений, що його ніхто не почує. Знайти сенс у таких його діалогах украй важко:
– А ніхто й не казав, що буде легко! Чи хоча б цікаво!
От
Окремий будинок (зазвичай у місті), що стоїть стіна до стіни із сусіднім. Дешевший за окремий будинок.
Дуже популярний американський естрадно-джазовий співак (1917—1995 рр.).
Не менш популярний американський співак, а також актор, режисер і продюсер (1915—1998 рр.).
Музичний стиль, що є підстилем альтернативного та інді-року; для нього характерні повільні мелодії та загальний депресивний настрій.
