якийсь дурнуватий жарт.
І я вигравала. Вигравала.
– Ви тільки погляньте! – чую я мамин голос. – Просто неймовірно! 1, 2, 3, 4, 5, 44.
– І що ж тут неймовірного? – відповідає тато. – Це так само ймовірно, як і будь-який інший ряд цифр.
– Цього не може бути!
– Джейн, ти хоч щось знаєш про закони ймовірності?
Я тихо встаю і виходжу з кімнати під радісну музичну заставку Національної лотереї. Теліжуся на кухню, сідаю за стіл і закриваю обличчя долонями. Чесно кажучи, мене трохи трусить. Я була цілком переконана, що виграю. Жила у величезному маєтку, збиралася у відпустку на Барбадос разом із усіма своїми друзями, а ще купувала в «Аґнес-Бі» все, чого лишень хотіла. Це все було таким справжнім.
І ось натомість я сиджу на кухні у своїх батьків, не можу собі дозволити навіть поїхати на відпочинок, і я сьогодні витратила вісімдесят фунтів на дерев’яну миску, яка мені навіть не подобається.
Сповнена жалю до себе, я вмикаю чайник, беру зі столу «Жіночу газету» і гортаю її, але навіть це мене не збадьорює. Усе, здається, нагадує мені про гроші. «Може, мій тато й правий, – ловлю я себе на сумній думці. – Може, “Менше Витрачати” – це і є потрібний для мене вихід? Припустімо… я почну витрачати менше на шістдесят фунтів на тиждень. За сто тижнів я заощаджу 6000».
Раптом ця думка мене надихає. Шість тисяч фунтів. А що, непогано. І якщо добре подумати – не так уже й важко відкласти шістдесят фунтів на тиждень. Це десь два обіди в якомусь кафе. Тобто майже зовсім непомітні гроші.
Господи, так. Саме так я й зроблю. Шістдесят фунтів на тиждень. Може, я навіть відкладатиму їх на окремий рахунок. Це буде пречудово! Я буду головна, я керуватиму своїми фінансами, а коли сплачу всі свої рахунки, я просто продовжу заощаджувати. Економність стане моєю звичкою. А потім, наприкінці кожного року, я витрачатиму все, що відклала, на щось дороге, вишукане. Наприклад, костюм від Армані. Чи Крістіана Діора. Щось насправді статусне.
Почну в понеділок, захоплено думаю я, ложкою сиплячи в чай розчинний шоколад. Я просто взагалі нічого не витрачатиму. Буду накопичувати гроші, ставатиму багатшою й багатшою. Це буде просто чудесно.
Крамниця «Бромптон Стор»
Міс Ребекка Блумвуд
Берні Роуд, 4, кв. 2
Лондон SW6 8FD
Шановна міс Блумвуд!
Дякуємо за чек на суму 43,00 фунти, отриманий від Вас сьогодні. На жаль, на чеку відсутній Ваш підпис. Ми не маємо жодного сумніву, що Ви просто цього не помітили. Тож повертаємо його Вам і просимо Вас знову надіслати його нам, поставивши свій підпис.
Ви, звичайно ж, розумієте, що цей платіж прострочено вже на вісім днів.
Сподіваємося найближчим часом отримати підписаний Вами чек.
П’ять
Ощадливість та простота –
