мафін. Мушу визнати, що плачу за них із легкою скорботою – адже це мої останні капучино та шоколадний мафін. Моє нове, ощадливе життя розпочинається завтра – і в ньому не буде місця для капучино. Девід Е. Бартон говорить, що, коли ви полюбляєте каву, її слід варити вдома і носити на роботу в термосі, а якщо звикли перехопити чогось солоденького – треба купувати дешеві тістечка в супермаркеті. «Продавці кави деруть із вас гроші за майже пусту гарячу водичку і пластиковий стаканчик», – пише він, і я з ним цілком згодна. Хоча я тужитиму без ранкового капучино. Але все одно я пообіцяла собі виконувати правила з книжки – і я їх виконуватиму.
Коли я виходжу з кав’ярні з цим останнім капучино в руці, то раптом розумію, що в мене взагалі-то немає термоса для кави. Але це нічого, я його куплю. У «Габітаті» є чудові блискучі хромові термоси. Це взагалі-то зараз дуже модна тема. Можливо, бувають навіть термоси від «Алессі». Ну хіба не круто? Пити каву з термоса «Алессі». Значно крутіше, ніж капучино з якогось стаканчика.
Отож, ідучи вулицею, я почуваюся досить щасливою. Я заходжу в «У Сміта», купую кілька журналів, щоб поліпшити настрій – і ще обираю маленький сріблястий записничок і ручку, щоб занотовувати всі свої витрати. Я робитиму це надзвичайно ретельно, адже Девід Е. Бартон стверджує, що самі лише такі записи допоможуть витрачати менше. Тож, діставшись до роботи, роблю перші записи:
Капучино – 1 фунт 50 пенсів
Мафін – 1 фунт
Блокнот – 3 фунти 99 пенсів
Ручка – 1 фунт 20 пенсів
Журнали – 6 фунтів 40 пенсів
Отож поки що я встигла витратити… 14 фунтів і 9 пенсів.
От холера. Це, мабуть, таки чимало, а надто, що зараз лише 9.40 ранку.
Хоча блокнот і ручку можна й не рахувати, правда ж? Це ж необхідне устаткування для мого нового ощадливого життя. Адже неможливо занотовувати всі свої витрати без блокнота й ручки? Тож їх я викреслюю з переліку, і тепер загальна сума виходить… 8 фунтів 90 пенсів. Уже значно краще.
До того ж тепер я на роботі. І навряд чи сьогодні вдень витрачу ще хоч щось.
А хай йому грець. Нічого не витрачати, виявляється, зовсім неможливо. Спершу з’являється хлопець із бухгалтерії – ще хтось надумав звільнитися, і ми всі маємо здати грошей йому на прощальний подарунок. Потім настає обід. Я обираю справді скромний бутерброд – із яйцем та салатом, найдешевший у «Бутс», а мені ж навіть не подобаються ані яйця, ані салат.
Девід Е. Бартон говорить, що, коли ви справді старанно заощаджуєте, особливо на початку, варто за це нагородити себе, тож як винагороду я купую олійку для ванни з натуральним екстрактом кокосу. А потім помічаю, що за зволожувальні креми, якими я користуюся, можна отримати подвійні бонусні бали.
Я просто обожнюю бонусні бали. Ну хіба не чудова ідея? Якщо витратити досить багато, можна отримати насправді крутий подарунок – наприклад, цілий день у спа-салоні. Минулого Різдва я просто неперевершено
