Шопоголік. Софи Кинселла

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Шопоголік - Софи Кинселла страница 23

Шопоголік - Софи Кинселла

Скачать книгу

просто чудесно! – вигукую я, і на нас дивляться двійко охайних дівчаток із кутка. – Куди? – питаю я вже спокійніше. – У «Космо», правда ж?

      Нас перериває Пол, приносить чашечку кави і ставить перед Еллі. – Плавці скоро прибудуть, – говорить він, відтак з усмішкою йде від нас.

      – Із ким співбесіда? – перепитую я. Еллі розсилає інтерв’ю на стільки робіт, що я не можу за ними встежити.

      – У «Ветербіз», – каже вона, і обличчя в неї яскраво спалахує.

      – «Ветербіз Інвестментс»? – Вона злегка киває, а я здивовано підіймаю брови. Навіщо їй влаштовуватись у «Ветербіз Інвестментс»? – У них є якась корпоративна газета чи що?

      – Я не журналістом улаштовуюсь, – каже вона тихо. – Я подала резюме на посаду фондового менеджера.

      – Що? – вражено перепитую я.

      Я знаю, подруги мають підтримувати одна одну у важливих рішеннях, і все таке. Але даруйте, фондовий менеджер?

      – Я ще, може, й не влаштуюся. – Вона уникає мого погляду. – Це така дрібниця.

      – Але…

      Я розгубила всі слова. Як Еллі могло взагалі спасти на думку влаштуватися фондовим менеджером? Фондові менеджери – це взагалі не люди. Якісь персонажі, над якими ми сміємося в журналістських відрядженнях.

      – Це просто спроба, – вона ніби намагається захиститися. – Може, я просто хочу показати Керол, що вмію робити щось іще. Розумієш?

      – А, ти хочеш… довести власну цінність? – намагаюся здогадатися я.

      – Так, – каже вона, злегка стенаючи плечима. – Саме так. Довести цінність.

      Але Еллі говорить це не надто впевнено, і сьогодні вона значно мовчазніша, ніж зазвичай. Що з нею трапилося? Я розмірковую над цим, повертаючись додому з бібліотеки зображень. Я йду по Хай-стрит Кенсінґон, перетинаю дорогу і, завагавшись, спиняюся перед «Маркс та Спенсер».

      Вхід до метро – праворуч від мене. Крамниці – ліворуч. Я не повинна зважати на крамниці. Я повинна бути заощадливою, йти просто додому і там скласти графік витрат. Якщо я хочу розважитися, то можу безкоштовно подивитися щось цікаве по телевізору і, можливо, приготувати недорогий, але поживний суп.

      Проте сьогодні по телевізору немає нічого цікавого, принаймні до «Жителів Іст-Енду». І я не хочу ніякого супу. Мені насправді потрібно щось, що допоможе збадьоритися. І до того ж – швидко спадає мені на думку – завтра я все це кину, правда ж? Це мов початок Великого посту. А сьогодні моя Шопінгова Масляна. Я маю насититися, перш ніж обмежу себе.

      Мене огортає хвилювання, і я поспішаю до «Баркерс-Центру». Я триматиму себе в руках, присягаюся. Просто якась дрібничка, щоб поліпшити настрій. Я вже купила кардиган – тож більше жодного одягу… І нещодавно придбала босоніжки на підборах-«чарочках» – тож і не взуття… хоча в «Гоббс» є чудові черевички «Прада»… Гм-м-м. Навіть не знаю.

      Проходячи повз відділ косметики, я раптом розумію. Засоби для макіяжу! Ось що мені потрібно. Нова туш для вій і, можливо, нова помада.

      Щаслива, я починаю блукати яскравим приміщенням серед п’янких запахів парфумів, випробовуючи

Скачать книгу