після настання статевої зрілості, про вітальний вибух у підлітковому віці, про мастурбацію, яку досі вважають чимось на кшталт поразки або паліативу в безпорадній ситуації, але навіщо все це проголошувати гріхом перед Господом Богом? Ми ж не називаємо грішником стрибуна, розлюченого через своє безсилля, коли він не може здолати планку, яку замірився будь-що-будь перескочити!
7
Пан Тест – герой повісті французького поета й есеїста Поля Валері «Вечір із паном Тестом», такий собі інтелектуал-спостерігач, «робот абсолюту», який володіє універсальним розумом. – Ред.
Розділ 3. Спогади дитинства
У середньовічній літературі Західної Європи дитина посідала місце бідного родича, якщо взагалі не зачумілого, парії. Такою була воля церкви. Тексти кліриків нагадують, що дитина є створінням, якого слід якомога пильніше стерегтися, адже воно може бути вмістищем темних сил. Новонароджений належить до недорозвиненого виду, якому ще доведеться народитися для життя духовного. Дитя несе прокляття, накладене на людину, яка була вигнана з раю. Тому воно сплачує ціну за вади дорослих, немовби завжди залишаючись плодом гріха. Вислови, якими характеризують усю цю дітву, часто презирливі, навіть лайливі. Довгий період немилості підтверджується тим фактом, що дитину не поспішали відразу хрестити. Навіть коли дітей починають хрестити систематично, однаково наголошують, що хрещення не стирає первородного гріха. Після такого обскурантизму приходить гуманізм Відродження, який покладе край опалі виродків Божих, які потрапляють у чистилище, якщо не в пекло, – туди, де нижчі істоти, слуги, раби й тварини. Згадаймо тут передовсім метра Алькофрибаса з його геніальною притчею про Ґарґантюа, який силою самого слова народився велетнем. Нині від дорослих вимагається віднайти дух дитячої простосердості. У XVIII ст. цей дух обертається на першу християнську чесноту. Церква, яка спершу відтісняла малих у тінь, починає їх реабілітувати у свідомості людей.
«Євангеліє забороняє нам гордувати ними (дітьми), бо наснажується високою пошаною, яка скеровує блаженних янголів оберігати їх» («Трактат про вибір і метод навчання», Флері, 1686).
«Будьте як немовлята, що народилися на світ», – радить Жаклін Паскаль у своїй молитві, що фігурує серед правил для маленьких пансіонерок Пор-Рояля («Правила для дітей», 1721).
Імовірно, що цю реабілітацію підготував і полегшив культ Дитятка Ісуса. Принаймні він позначає собою певний етап, перше досягнення. Ясла винайшов святий Франциск Ассизький на початку XIII ст. До нього не було колиски дитини, яка б правила за символ. Янгол чи демон, вона була або повітряним створінням, або сприймалась як така, що перебуває серед розжарених вуглин. Символічне дитя міститься десь між
