я розгледів душу, спроможну на сильніший біль та більшу скорботу, ніж я будь-коли підозрював.
– Думаєш, я колись могла про це забути? – тихо спитала вона.
Слова застрягли мені в горлі, коли я шукав відповіді. Мене врятувало повернення Лейсі. Вона мобілізувала двох слуг-чоловіків і кількох малих хлопців. Ті прибрали з кімнати брудну воду й посуд, а тим часом Лейсі наготувала тацю з маленькими тістечками та ще двома чашками й відміряла свіжого зілля, щоб запарити чергову посудину чаю. Ми з Пейшенс мовчали, доки слуги не вийшли з кімнати. Лейсі приготувала чай, налила його всім у чашки, а тоді сіла зі своїм вічним мереживом.
– Саме тому, що ти той, ким є, це більше, ніж просто непорозуміння. – Пейшенс повернулася до попередньої теми, наче я ніколи не посмів її перебити. – Коли б ти був писарчуком у Федврена чи стаєнним челядником, то мав би волю залицятися, до кого завгодно, і побратися, з ким захочеш. Але ти не такий, ти Фітц Чівелрі Провісник. Ти королівської крові. Навіть бастард, – на цьому слові вона ледь затнулася, – з цієї династії мусить дотримуватися певних правил. І поводитися обачно. Обміркуй своє становище в королівському домі. Король мусить висловити свою згоду на твій шлюб. Ти, безперечно, це усвідомлюєш. Сама повага до короля Шрюда вимагає повідомити його про твій намір домагатися прихильності жінки, щоб він міг зважити всі за і проти та сказати, подобається це йому чи ні. І він зважить. Чи це добрий час для весілля? Чи піде це на користь престолові? Чи цей зв’язок прийнятний, чи спричинить скандал? Чи залицяння не заважатиме тобі у виконанні обов’язків? Чи походження дами відповідне? Чи хоче король, щоб ти мав нащадків?
Що більше питань вона ставила, то сильніший шок я відчував. Я вклався на подушках і дивився на балдахін. Досі я ніколи по-справжньому не залицявся до Моллі. Від дитячої приязні ми перейшли до глибшої дружби. Я знав бажання свого серця, але моя голова ніколи не переставала керувати ним. Пейшенс легко прочитала це по моєму обличчю.
– І пам’ятай ще, Фітце Чівелрі, що ти склав іншу клятву. Твоє життя вже належить твоєму королю. Що ти запропонуєш Моллі, побравшись із нею? Те, що йому не знадобилося? Ті уривки часу, коли ти йому непотрібний? Людина, що поклялася служити королю, має обмаль часу для будь-кого іншого. – Зненацька в її очах з’явилися сльози. – Деякі жінки схильні прийняти те, що така людина може чесно запропонувати, і цим вдовольнитися. Іншим цього недостатньо. І ніколи не буде достатньо. Ти повинен… – вона завагалася, і здавалося, що мусить із зусиллям вимовляти ці слова. – Ти повинен взяти це до уваги. Не можна накласти два сідла на одного коня. Навіть якщо він сам цього хоче.
Тут її голос затих. Вона заплющила очі, наче щось її поранило. Тоді глибоко вдихнула і притьмом рушила з місця, немов ніколи не зупинялася.
– А ще одне, Фітце Чівелрі. Моллі є, чи була, жінкою з перспективами. Вона має ремесло й добре на ньому знається. Сподіваюся, вона зуміє завести власну справу, відслуживши тут. А що ти? Маєш гарний почерк, але не можеш претендувати на повне
