інформацією, – Бур поглянув на яскраво освітлені вікна вокзалу. – Справа в тому, що вокзал заміновано. Там уже працюють сапери…
– Запрошуємо до приміщення комісара поліції, – почулося з відкритих дверей, і Бур, відсторонивши Дага, поспішив усередину вокзалу.
Його провели до камери схову, де товпилися сапери. Їхній начальник тримав у руках записку.
– Ми відшукали захований у ящику від сміття пакунок, але бомби тут не було, тільки ось ця записка… – протягнув він комісару клаптик паперу.
Бур почав уголос читати:
– Попереджаємо поліцію міста, що в контейнері № 666, який прибув з Аляски, закладена потужна вибухівка!
Бур розгублено поглянув на начальника саперів, а той кивнув на контейнер, що знаходився поруч. На контейнері великими літерами було написано:
– Кому належить цей багаж? – суворо запитав у присутніх Бур.
– Мені, звичайно, – відгукнувся Даг. – Я ж вам говорив. Мене попередили по телефону, що мій контейнер заарештовано, – він підійшов до контейнера й поплескав по ньому долонею. – Це що, був чийсь невдалий жарт?
– Обережно! – кинувся до нього начальник саперів, відтягнувши Дага подалі від контейнера. – Там вибухівка…
– Вибухівка? – перепитав здивований Даг. – Звідки там взятися вибухівці? Ось, прочитайте, що тут написано, – він показав на напис на контейнері.
– А ми зараз перевіримо, що там насправді, – втрутився в розмову Бур. Він наказав саперам негайно розкрити контейнер.
– Ви не маєте права! – захвилювався чомусь Даг. – Це приватне майно, і я вимагаю санкції прокурора…
– Перш за все, тут, можливо, справді закладена бомба, – Бур жестом показав на контейнер. – У мої ж обов’язки входить захищати наших громадян від подібних неприємностей! Продовжуйте свою роботу, – кивнув він саперам.
– Усе ж, я заявляю протест! – не заспокоювався Даг, та його вже ніхто не слухав.
Сапери дуже обережно зірвали пломби і відкрили дверцята контейнера. Звідтіля посипались на підлогу великі пакети із цінним хутром. Сапери навіть розгубилися на хвилину. Вони обережно зазирнули в контейнер, але бомбу не побачили. Але хутро, що знаходилось там, було страшніше за бомбу. Звичайно – для Дага. Він почав було відмовлятись й від хутра, і від самого контейнера. Присягався, що це не його майно. Усе ж у присутності понятих хутро перерахували і склали офіційний акт. Потім усі пакети загрузили назад у контейнер, поставили нові пломби й залишили на варті двох поліцейських. Дага комісар Бур заарештував і під оплески присутніх посадив у поліцейську машину. Машини з гучними сиренами залишили привокзальну площу.
Свідки цих подій також порозходились по домівках.
А з-за дерева, що росло біля вокзалу несподівано прозвучало гучне двоголосе – «УРА-А-А-А!»
Звичайно, це Макс зі своїм помічником салютували в честь удало закінченої операції.
