Лев усміхнувся і на секунду стиснув мою долоню.
– Сльози говорять про те, що людина жива, чуттєва, добра і вміє співпереживати.
– Так, але сльози також говорять про слабкість.
– У кожного є свої слабкості, але той, хто не боїться їх показувати, – уже переможець.
Його слова зворушили мене до глибини душі, він говорив такі прекрасні речі, що хотілося слухати цей мудрий голос вічно.
– Спасибі за цей спектакль. Отримала величезне задоволення.
– Будь ласка, мені приємно бачити щирий блиск у твоїх очах, – дуже непомітно він перейшов на «ти», і мені це подобалось. Можливо, колись і я зможу?
– Якось мулько на душі. Кінець такий трагічний. Я до останнього сподівалася, що все буде добре, але…
– Зазвичай саме драми викликають найпроникливіші емоції і залишають виразний слід у душі.
– Це неймовірно. Я й не думала, що за три години можна пережити такий діапазон почуттів. Так дивно було спостерігати за тим, як стрімко людина може змінюватися під чиїмось впливом. Іншими стають думки, погляди, життєва позиція і віра. Я шокована тим, як проста, світла, чиста дівчина перетворилася на фатальну, зарозумілу жінку, що зрадила любов, стала кар’єристкою, черствою і цинічною.
– Так, у світі багато слабких людей, які під впливом чужої думки міняються. Саме тому так важливо правильно обирати друзів і коло своїх знайомств. Є люди, які роблять нас кращими, а є знайомства, які ведуть до прірви. Недарма кажуть: «Скажи, хто твій друг, а я скажу, хто ти».
– Але ж є сильні люди, які незалежно від обставин, оточення залишаються такими, як є. Зберігають вірність своїм поглядам, залишаються собою незважаючи ні на що.
– Так, але, на жаль, таких людей мало. Треба мати стрижень, характер, амбіції, щоб не піддатися маніпуляціям. Здебільшого кожен із нас зазнає впливу, хорошого або поганого, і з часом змінюється. Хтось деградує, хтось росте, розвивається, наповнюється правильними знаннями, добром, духовністю. Усе залежить від того, з ким людина спілкується, які книги читає, про що мріє і якими думками живе.
– Я давно помітила, що ви багато читаєте.
– Так, це моє хобі. Деякі книги змінюють нас, відкривають зовсім інший світ, розширюють свідомість, світобачення, розвивають фантазію.
– Я теж люблю читати.
– Я помітив, – усміхаючись відповів Лев. Я збентежилась і засунула руки в кишені. – Змерзла?
– Трохи. Вже пізно, час повертатися додому.
– Куди тобі їхати? Я підвезу.
– Це, певно, незручно. Не хвилюйтесь, я сама доберуся на метро, – я не знала, як реагувати на таку пропозицію, тому вирішила відмовитись, хоча дуже хотіла ще трохи побути з ним.
– Не відмовляйся. У нас буде ще трохи часу, щоб поговорити.
– Добре. Переконали, – всміхнулася, зашарівшись.
Лев відчинив дверцята, і я сіла у величезну чорну машину. Здається, то був «джип». У салоні пахло шкірою і ще чимось приємним.
