сфотографувати півня.
Джульєтте знизує плечима, розхитавши цим рухом свій гамак.
– То був дуже прудкий півень.
Дівчина простягає супутнику камеру. Фотографія півня справді вдала.
– Глянь, на тлі навіть видно монахів!
Лео з докором усміхається кутиком рота.
– Що ж ми робимо?
– Ах, перестань, – каже Джульєтте і вмощується зручніше. – No pain, no gain. Ми тут не заради задоволення.
Лео більше не усміхається. Джульєтте ж вишкірюється і вказує на лікоть Лео.
– Тільки не дивись так на мене, чоловіче-який-попік-руку-щоб-врятувати-суфле.
Лео упекли в живе.
– До чого це тут? То була зовсім інша ситуація. Я годинами…
Він замовкає й задумується на якусь мить.
– І справді, так і є, – вичавлює з себе. – Ми тут не заради задоволення.
То навіщо ми справді робимо таке із собою? Подорожі виснажують. Їсти треба готувати! Роботодавці хочуть, щоб ми гарували. Після болю, з яким довелося зіткнутися заради задоволення наших забаганок, ніхто не запитає про це на кар’єрному коучингу. Пожертвувати перервою на обід? Понаднормові години? Вивихнуті кісточки, обпечені руки чи ранкове вставання? Мріяти про щось нормальне – до снаги кожному.
Натомість наша салієнтна система більш реалістична. Вона завжди враховує біль, адже знає, що ви можете концентруватися одночасно лише на одній справі. У тому, що радість і страждання не є гормонально незалежними одне від одного, таки є сенс. («Вау, мільйон євро! Але перед цим доведеться наступити на лезо? Тоді краще ні». Альтернативна ситуація: «Руку відрізали, зате вкололи морфін! Взаємовигідна угода».) Якщо бути точним, то біль – це прямий конкурент насолоди. Дофамін та ендорфіни зменшують болі; болі приглушують ендорфіни та дію дофамінових піків, але переможця все одно вибирає салієнтна система. Залежно від ситуації та загального стану організму.
З цього можна зробити кілька цікавих та корисних висновків: усе, що насправді робить вам добре, стає легітимним насамперед як знеболювальне. Це не питання уяви чи перемикання уваги, а просто приєднання до рецепторів дофаміну й опіатів. Коли в дитинстві в нас болів живіт і нам дозволяли залишитися вдома й дивитися мультики, це було єдиним правильним рішенням.
Різні дослідження доводять, що біль можуть полегшити красиві картинки, смачна їжа чи добра музика. Так відбувається, бо дофамін вносить до списку запрошених усе, чим може винагородити соціум70,71. При цьому сміх у товаристві допомагає під час болю ефективніше, ніж якщо сміятися наодинці, а синхронні танці допомагають більше, ніж якщо ритмічно погойдуватися на самоті. Можливо, саме тому учасники бойз-бендів завжди в доброму настрої. Гра на музичному інструменті й співи, «як колись у дитячому таборі», допоможуть подолати біль краще, ніж будь-який CD. (Суперпорада: підготувати для наступних пологів бонґо.[28]) Ще фантастичніший
Бонґо – ударний інструмент, що складається з двох невеликих зв’язаних барабанів різного розміру.
