Світло, яке ми втратили. Джилл Сантополо

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Світло, яке ми втратили - Джилл Сантополо страница 9

Світло, яке ми втратили - Джилл Сантополо

Скачать книгу

але за квартиру була вдячна. Кейт вчилася в юридичній школі, і, за словами її батька, дешевше було мешкати тут, аніж сплачувати за прибирання від Нью-Йоркського університету. Для мене це був хороший варіант.

      Ми вмостилися на дивані, поставивши тарілки із сніданком на голі коліна. Я сказала:

      – Під час навчання в середній школі ми з Кейт приходили сюди, аби відвідати її бабусю. Вона працювала лектором у Музеї мистецтва Метрополітен, доки не захворіла. Вона вивчала історію мистецтва в коледжі задовго до того, як більшість жінок узагалі думали про навчання.

      – Я хотів би з нею зустрітися, – відповів ти, зробивши ковток кави.

      – Вона б тобі сподобалася.

      Ми тихенько жували – мої стегна навпроти твоїх, моє плече легенько торкалося твоєї руки. Для нас було неможливим перебувати разом у кімнаті й не торкатися одне одного.

      – Коли повертається Кейт? – прожувавши, запитав ти. Я знизала плечима. Місяць тому вона познайомилася з Томом і минулої ночі, здається, вдруге ночувала в нього.

      – Мабуть, нам час одягатися.

      Я відчула твій погляд на своїх грудях.

      Ти відставив тарілку, закінчивши сніданок.

      – Ти не уявляєш, що робиш зі мною, Люсі, – сказав ти, спостерігаючи, як я відкладаю виделку на тарілку. – Увесь ранок ти без одягу. Це наче потрапити до однієї з моїх фантазій. – Твоя рука спустилася донизу, і ти почав повільно пестити себе крізь тканину.

      Я ніколи не бачила, як ти торкаєшся себе, ніколи не бачила, що ти робиш на самоті. Я не могла відірвати погляд.

      – Твоя черга, – промовив ти, звільняючись від спідньої білизни.

      Я відставила тарілку й потягнулася до тебе, вже збуджена. Ти похитав головою й усміхнувся.

      – Я не це мав на увазі.

      Я здивовано підняла брови й лише тоді зрозуміла, чого ти хотів. Я провела пальцями до низу живота. Ти також ніколи не бачив, як я торкаюся себе. Але від думки про це я збуджувалася. Я заплющила очі, думаючи про тебе, про те, що ти дивишся на мене, про те, що розділяю цю інтимну мить разом з тобою, і я відчула, як моє тіло здригнулося.

      – Люсі, – прошепотів ти.

      Я широко розплющила очі й побачила, що ти пестиш себе, прискоривши темп.

      Це було інтимніше за секс – ми вдвох виконуємо цей акт одне для одного, акт, що зазвичай був особистим. Межі, що розділяли «мене» і «тебе», розпливалися більше, ніж у «нас».

      Я продовжувала пестити себе, а ти сперся на диван і повністю зняв білизну, твої очі постійно були на мені. Наші руки пришвидшилися, як і наше дихання. Ти прикусив губу. Тоді я побачила, як твоя рука міцно обхопила член. Як скоротилися м’язи. Я побачила, як ти кінчив.

      – О Господи, – видихнув ти. – О Люсі.

      Я почала завзятіше працювати пальцями, щоб приєднатися до тебе, але ти накрив мій зап’ясток своєю рукою.

      – Можна я? – запитав ти.

      Від звуку твого голосу я затремтіла.

      Потім я кивнула, й ти переліг так, щоб я могла витягнутись

Скачать книгу