дорослим Я-станом, або «Дорослий». Стан «Дорослий» працює як комп’ютер; 3) кожна людина носить у собі маленького хлопчика чи дівчинку, який (яка) відчуває, думає, діє, говорить і реагує так само, як тоді, коли він або вона був дитиною певного віку. Цей Я-стан називається «Дитина». Він не розглядається як «несерйозний» або «незрілий», що є батьківськими словами, а як «подібний до дитини», той, що означає дитину певного віку, і важливим чинником тут є вік, який за звичайних обставин може коливатися від 2 до 5 років. Для людини важливо розуміти свою Дитину не лише тому, що вона буде з нею протягом усього життя, а й тому, що це найповажніша частина її особистості.
Отже, рисунок 1а є повною діаграмою особистості будь-якої людської істоти і стосується всього, що вона може відчувати, думати, говорити або робити. (Її більш зручну, скорочену форму показано на рисунку 1б.) Докладніший аналіз не приведе до нових Я-станів, а лише до поділу в межах уже наявних. Таким чином, очевидно, що в ретельному дослідженні в більшості випадків буде показано два батьківські компоненти (один від батька, інший – від матері); також у межах Я-стану Дитини проявляться компоненти станів Батька, Дорослого й Дитини, які вже існували, коли стан Дитини зупинився в розвитку, як це можна перевірити, спостерігаючи за справжніми дітьми. Цей аналіз другого порядку представлено на рисунку 1в. Відокремлення одного шаблону поведінки та почуттів від іншого під час діагностики Я-станів називається структурним аналізом. У тексті Я-стани будуть позначені великими літерами: Батько (Б), Дорослий (Д) та Дитина (Дит), тимчасом як слова «батько», «дорослий» і «дитина», написані з маленької літери, означатимуть реальних людей.
Рисунок 1а
Рисунок 1б
Рисунок 1в
Рисунок 1г
Також ми натрапимо на дескриптивні терміни, які або будуть самоочевидними, або пояснюватимуться в тексті: Природний чи Турботливий Батько і Батько, який контролює, і Природна, Адаптована або Непокірна Дитина. Якщо «структурна» Дитина представлена горизонтальними рисками, то «дескриптивна» показана вертикальними, як на рисунку 1г.
Б. Транзакційний аналіз
Виходячи з викладеного вище, є очевидним, що коли двоє людей протистоять одне одному, у взаємодію вступають шість Я-станів, по три в кожної особи, як на рисунку 2а. Оскільки Я-стани відрізняються один від одного так само, як і справжні люди, важливо знати, який зі станів задіяно в кожного з людей, коли між ними щось відбувається. У такому разі те, що коїться, можна представити у вигляді стрілок, накреслених між двома «людьми» на діаграмі. У найпростіших транзакціях такі стрілки є паралельними, вони називаються «взаємодоповняльні транзакції». Можна побачити, що існує дев’ять можливих типів взаємодоповняльних транзакцій (ББ, БД, БДит, ДБ, ДД, ДДит, ДитБ, ДитД, ДитДит), як це показано на рисунку 2б. Рисунок 2а, як приклад, репрезентує транзакцію Батько-Дитина між двома членами подружжя, де показано стимул від чоловікового
