тобі не боронить, але не торгуй власною совістю, інтересами держави, своїм правом вибирати, – додала й Оксана, яка рідко брала участь у таких дискусіях.
– Вічно ви зі своїми високими ідеями носитесь! Я жінка приземлена, і мене більше цікавить матеріальне, – виправдовувалася Надя.
– Що ви її виховуєте! Вона за сто гривень батька з матір’ю продасть, – різко мовила Слава.
– Ну, знаєте! Я вам добру справу пропоную, а ви за це мене ще й ображаєте.
Невдоволена Надя вийшла з кімнати. Дівчата ще довго обговорювали її пропозицію і дивувалися, що політики не гребують нічим, аби й надалі залишатися при владі. А народ так хоче змінити їх на кращих, які б дали надію, що колись ми також зможемо жити по-людськи…
Після випадку з Надею на думку відразу спадав Арсен. Де він зараз? Слава зустрічалася з ним ще у понеділок, і протягом тижня він лише кілька разів телефонував. Про політику з ним більше не говорили, хоч вона зараз у всіх була на язиці. Хіба лінивий і зовсім байдужий не висловлював своєї думки. Бабуня з Тернополя вже кільки разів нагадувала онуці, щоб та зробила правильний вибір, а який – у їхній родині навіть не обговорювали, бо він висвічувався в очах оранжевими кольорами. Бабуся так захоплено розповідала про своє місто, яке було одностайне у переконаннях, і мріяла, щоб уся Україна була така ж свідома.
Субота. Все завмерло, ніби перед бурею. Не дочекавшись Арсенового дзвінка, Слава не витримала і набрала його номер сама.
– Привіт, Арсенку! Може, погуляємо трохи? Ти чим зайнятий?
– Не можу, серденько. Я в Краматорську. Дідуньо прихворів, і я мусив виїхати до нього, – злукавив хлопець.
Насправді ж дід був дуже здивований, що у такий відповідальний для країни час онук з’явився вдома.
– А чому ж ти мені не зателефонував? – стривожилася Слава, не бажаючи вловити фальшивих ноток у голосі близької людини. – А як же вибори?
– Я взяв відкріпний талон…
– Коли ж ти встиг? У мене виникає підозра, що ти… – мобільник чомусь відключився, і скільки дівчина не набирала номер, поговорити того дня так і не змогла.
Арсен пояснив уже після виборів, що на рахунку закінчилися гроші. Не признався, що в неділю зранку він із багатьма іншими молодиками заробляв гроші, мандруючи Донецьким регіоном зі своїм відкріпним талоном від однієї виборчої дільниці до іншої. Спостерігаючи за тим, що відбувалося на дільницях, хлопець заприсягнувся, що в такі ігрища він грає востаннє. Допитливий погляд діда він витримає і легко відкрутиться, а от як не проговоритися перед Славою, яка стане відверто його зневажати? Зароблена кругленька сума не гріла душу, а тільки роздирала сумління. Спочатку втішав себе, що чинить так заради процвітання свого регіону, а підбадьорені горілкою хлопці не приховували радості, що нарешті вони покажуть «бендерам», де раки зимують. Керівники заводів платили гроші й готували – в разі потреби – похід на Київ. Арсен повернувся до столиці безкоштовно одним
