їхній співпраці.
«Dreamteam, – він окинув замисленим поглядом присутніх, – по-іншому не скажеш».
Причиною зборів стало самогубство гамбурзького вченого Александера Бунге та нещодавня масова катастрофа в одному з міст Марокко. Зв’язок між двома подіями здавався нульовим, якби не залишена науковцем записка.
Бруннер згорнув усі зображення на ноутбуці та віднайшов копію записки.
– Бунге залишив список електронних адрес, із якими листувався перед смертю, – Тобіас Фішер викладав факти поступово, звіряючи їх із існуючими електронними документами, наданими Хельґою Діль. – Усі різні. Він користувався ресурсом Guerillamail.com та VPN, щоб залишатись анонімним. Імовірно, це була вимога протилежної сторони.
– Про що йшлось у листуванні?
– Александер Бунге разом із групою вчених Гамбурзького університету працював над дослідом з виявлення гравітаційної аномалії у напівметалах Вейля. Не питай мене, що це, – відмахнувся Фішер від допитливого погляду Бруннера, – документи вкладені в архів. Якщо коротко, то це аномалія, яка існує лише за дуже високих температур в трильйони градусів – умовах, схожих на ті, які були на ранніх стадіях утворення Всесвіту. Група на чолі з професором Леоном Губером домоглась утворення гравітаційної аномалії в лабораторних умовах: це дає змогу побудувати нові пристрої, що генеруватимуть аномалію та підвищуватимуть ефективність матеріалів, які виробляють електричну енергію під дією температури. Губер запевняв, що це стало великим кроком назустріч реалізації квантових комп’ютерів.
Так от, усю інформацію щодо випробовувань Александер Бунге «зливав» на одноразові електронні скриньки, а ті у відповідь пересилали кругленькі суми на його банківський рахунок.
– Звідки надходили кошти? – спитав Маркус.
– Ще з’ясовуємо, – втрутився Йоган Мюллер, – однак єдине можна стверджувати з упевненістю, усі транші були здійснені з різних куточків світу.
– Перестрахувалися.
– Так, – підтвердив керівник.
– Як усе це пов’язано із Марокко?
– У передсмертній записці Бунге вказав, що ті інші хотіли відтворити дослід у своїй лабораторії.
– Інші?
– Він не вказував імен чи назв. Імовірніше, вони спілкувались анонімно.
– І ця лабораторія в Марокко?
Тобіас Фішер полюбляв складати пазли, особливо коли більшості елементів на початку гри майже не існувало, та водночас не міг приховувати, що це могло призвести до ускладнень, яких усім хотілось уникнути.
Грати всліпу добре лише тоді, коли впевнений, що переможеш або суперник повний кретин. Останнє траплялося вкрай рідко.
– Александер Бунге вказав, що у разі успішного запуску гравітаційної аномалії, з ним особисто захотіли б зустрітись. У Марокко.
