бо відбувалося все в будній день по обіді й без музики. Лише згодом Тамара зрозуміла, що це свято влаштоване спеціально для неї… Щойно за вікном почало смеркати, як Ді зі своїм бойфрендом заметушилися, що запізнюються на якийсь захід. Поспішно зібрались і залишили її наодинці з Едиком.
Для годиться втішений парубок виголосив іще кілька тостів за зустріч, щастя, взаємне кохання… Тамара дивилася на нього, не зводячи очей, і раптом відчула, як несподіваний електричний імпульс почав пронизувати її з голови до ніг. Перед очима бачила його сильні руки, якими він доторкався до неї, і розум почав ніби випаровуватися. На мить відчула насолоду від фізичного контакту з чоловіком, якого в неї досі не було, а потім – його гарячий подих на своїй шкірі, руку, якою він обіймає її, і його нестримний поцілунок. Його губи м’які, з легким присмаком тютюну. Її дихання стало швидким чи від алкогольної знемоги, чи від простого, але водночас солодкого відчуття обіймів, які не мала з чим порівняти. Тамара добровільно розчинилася в ньому… Усе відбулося настільки швидко, що вона спам’яталася лише тоді, коли Едик після солодкої знемоги відсунувся, важко дихаючи.
Сама не вірила, що так легко здалася… Це відбулося зовсім не за тим сценарієм, про який мріє кожна порядна дівчина. Сором’язливо опустивши очі, вона попросила Едика залишити її саму. Домігшись свого, він лише подякував, і, чмокнувши на прощання в щічку, зачинив за собою двері. Коли він пішов, розплакалася, що виявилася слабодухою перед першою спокусою…
Задоволеною була подруга, якій удалось опустити Тамару до таких, як сама – обманутих і принижених чоловіками. Побачивши похмуру співмешканку, спробувала заспокоїти її:
– Я дивуюся, що ти ще й так довго трималася. Тепер ми з тобою на рівних можемо ділити кімнату по черзі, коли захочемо…
– Хіба я тобі коли перечила приводити сюди свого Дозика, чи як там його? Я ще надто молода й хочу, як усі нормальні люди, вийти заміж, народити дітей, а не піти по руках… – сердито відповіла Тамара.
– Виходь за Едика, якщо він тобі запропонує. Хіба ж я проти, – насмішкувато мовила Ді, щоб трохи заспокоїти подругу.
Минуло більше тижня, поки Едик знову з’явився в барі. Винувато опускав очі й просив зваблену офіціантку не гніватися на нього. Куди поділася галантність, якою він полонив її. Недавно зайшов, випив пива й кивком голови попрощався саме тоді, коли Тома обслуговувала сусідній столик. «Чому не підійшов? Невже більше ніколи не прийде?» – подумала вона й відчула, що всередині ніби щось обірвалося… Не впевнена була, що зародилися серйозні почуття, але ж люди мають чимось пояснювати подібні вчинки. Гадала, що вона справді йому подобається і він хотів налагодити стосунки з нею. Виявилося, що, задовольнивши свою тваринну потребу, обтрусився і забув…
Обмірковуючи те, що сталося, Тома подумки звинувачувала подругу: «Вона навмисне все влаштувала, щоб я стала такою, як вона. Щоб тепер не сміла засуджувати її систематичну відсутність уночі».
– Ще
