ніхто ніколи не скаже, що якість виховання завжди залежить від вашого достатку. Якби вас попросили намалювати графік співвідношення грошей і виховання дітей, ви намалювали б не це…
Гроші полегшують вихованця дітей до певного етапу, але потім їхній вплив зникає. Що це за етап? Дослідники щастя висловлюють думку, що гроші перестають робити людей щасливішими, коли дохід сім’ї перевищує сімдесят п’ять тисяч доларів на рік. Згодом виникає те, що економісти називають «зменшенням граничної віддачі». Якщо ваша родина заробляє сімдесят п’ять тисяч, а ваш сусід – сто, ці додаткові двадцять п’ять тисяч на рік дають йому змогу їздити на кращому автомобілі й вечеряти в ресторанах трохи частіше. Та вони не роблять вашого сусіда щасливішим, аніж ви, або більшою мірою готовим виконувати тисячі дрібних і великих справ, необхідних для того, щоб бути хорошим батьком. Такий графік ліпше відображає співвідношення між доходом і вихованням дітей.
Утім, ця лінія показує нам лише частину історії, еге ж? Коли дохід батьків сягає певного рівня, їм знову стає тяжче виховувати дітей. Для більшості з нас цінності світу, в котрому ми виросли, не дуже відрізняються від тих, які створюємо для наших дітей. Але для людей, що стають дуже багатими, це не так. Психолог Джеймс Ґрубман вживає чудовий вислів «іммігранти в достаток» на опис мільйонерів у першому поколінні. Цей термін показує, що вони стикаються з такими самими викликами щодо дітей, як і іммігранти в новій країні. Такі люди, як оцей голлівудський магнат, виросли в Старій Країні середнього класу, де брак ресурсів був чудовим учителем і мотиватором. Батько навчив його значення грошей і таких цінностей, як незалежність і тяжка праця. А його діти живуть у заможному Новому Світі з відмінними й незрозумілими правилами. Як навчити дітей «наполегливо працювати, бути незалежними, усвідомити значення грошей», якщо вони дивляться навколо і розуміють, що їм ніколи не доведеться наполегливо працювати, бути незалежними або збагнути вагомість грошей? Ось чому в багатьох культурах світу є прислів’я про те, як важко виховувати дітей у атмосфері достатку. В англійській мові воно звучить так: «Shirtsleeves to shirtsleeves in three generations» («Від одного робочого одягу до іншого три покоління»). Італійці кажуть «Dalle stele alle stalle» («Від зірок до стайні»). В Іспанії є прислів’я «Quien no lo tiene, lo hance; y quien lo tiene, lo deshance» («Хто не має, будує, а хто має, руйнує»). У багатстві закладено зерна, які його знищують.
– Батьки мусять установлювати обмеження. Але це одне з найскладніших завдань для іммігрантів у достаток, тому що вони не знають, чим замінити виправдання «Ми не можемо собі це дозволити», – каже Ґрубман. – Вони не хочуть брехати: «У нас немає грошей», адже, якщо у вас підліток, він відповість: «Вибач, але в тебе є ”Порш”, а в мами – ”Мазераті”. Батькам слід навчитися переходити від «Ні, ми не можемо» до «Ні, ми не будемо».
Проте, за словами Ґрубмана, відповідати «Ні, ми не будемо» набагато
